Красноармійський професійний ліцей

Вы вошли как Гість | Группа "Гості" | RSS   

Корисні посилання
Переклад сайту
Выбрать язык / Select language:
Ukranian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish
Форма входа

Професії ліцею

 

Цікаві відомості про професії,

за якими навчаються учні нашого ліцею

(витяг з щомісячного методичного веб-журналу «Популярна енциклопедія робітничих професій для учнів cтарших класів загальноосвітньої школи»)


 

Вступ

Професія – покликання людини,

Про це, ми знаємо із давніх пір!

Тож ти отримуй насолоду від своєї,

Будуй, твори, живи і вір!

Вибір професії – чи не найголовніший чинник того, як складеться Ваше подальше життя. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від власної діяльності.

Проблема тут полягає в тому, що молоді люди часто самі не знають, чим би їм хотілось займатися. Батьки, в переважній більшості, також мають туманні уявлення про сучасні професії та їхні особливості. Інколи трапляються щасливі випадки, коли особливі задатки старшокласників помічають родичі або знайомі.

Молодь, вибираючи професію, часто спирається на критерії престижності, вигідності. Але потрібно пам’ятати, що висока оплата вимагає великих інтелектуальних, психічних чи фізичних зусиль. Самі по собі великі гроші та посада не гарантують задоволення роботою та собою. Існує багато цікавих, творчих, необхідних професій, тож потрібно вибрати саме ту, яка найбільше до душі. Для початку визначимося: які професії є популярними в нашому регіоні, що про них ми знаємо?

Сподіваємося, наша енциклопедія стане в пригоді, буде для Вас цікавою, пізнавальною, допоможе зорієнтуватися у безмежному просторі людської праці.

Вирішуючи, яка професія цікавить Вас найбільше, намагайтеся враховувати не лише думку своїх батьків, друзів і знайомих, а, в першу чергу, те, що подобається саме Вам. Подумайте, могли б Ви займатися цією справою день за днем, протягом, можливо, не одного року, докладаючи максимум зусиль і старань? Адже зараз, щоб досягнути в житті успіху, потрібно прагнути бути кращим в будь-якій з вибраних галузей.



 

Електрослюсар підземний

 


Родина  славних  шахтарів!  –

Забій,  копри,  вугілля,  лава…

І,  наче  зорі,  -  ліхтарі.

Це  все  –  твоя  шахтарська  слава!

І,  -  як  би  важко  не  було,

На  долю  нам  –  не  нарікати.

Хай  буде  світло  і  тепло.

Ми  –  шахтарі!  І  так  тримати!

Тверда  підземна  висота,

Що  справно  кріпить  міць  держави


 

Загальні поняття

Електрослюсар підземний - шахтарська професія, ключова фігура в підтримці працездатності шахти.

Характер роботи

Трудовий процес електрослюсаря підземного включає складний моніторинг виробничого процесу, аналіз аварійних ситуацій, пов’язаних з поломками різного обладнання, яке розміщується на значній відстані, швидку ліквідацію поломок, дотримання планів профілактичних ремонтів апаратури і механізмів.

Електрослюсар підземний проводить монтаж, демонтаж, ремонт, налагодження, випробування; здає в експлуатацію та технічне обслуговування машини, механізми та інше обладнання, застосовуване в очисних, підготовчих вибоях, машин типу “Хаусхер” на ремонті гірничих виробок, вулканізаторів типу “ВШ-1А”, підіймальних машин (лебідок) з діаметром барабана більше 1000 мм, стаціонарних водовідливних установок, вуглесосних установок, центральних гідропідйомів, стрічкових конвеєрів з шириною стрічки понад 900 мм; шахтових холодильних установок, завантажувальних пристроїв скіпових підйомів, вантажолюдських монорейкових і канатних доріг, самохідних вагонеток, обладнання високовольтних підстанцій, дільничного пилогазового захисту та температури повітря, високочастотних установок зв’язку і аварійного сповіщення, тягових і перетворювальних підстанцій, зарядних пристроїв, засобів сигналізації та освітлення, розподільних абонентських кабельних та телефонних мереж, розподільних шаф і коробок, прохідних муфт, телефонних апаратів, тролейних мереж. Проводить заряджання акумуляторних батарей з встановленням їх на зарядні столи і електровоз; перевірку стану акумуляторних батарей; доливання або заміну електроліту. Виконує роботи відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ) з додержанням норм безпечної експлуатації електроустановок в обсязі вимог до III групи з електробезпеки.

Перевіряє, ремонтує та налагоджує дихальну апаратуру РВЛ-1 і Р-34. Виконує стропальні і такелажні роботи під час монтажу та ремонту обладнання, оброблення, з’єднання та зварювання стиків гумово-тросових стрічок, обслуговування та ремонт електричних пресів. Перевіряє час спрацювання апаратів захисту при витіканні струму на землю; перевіряє та налагоджує величини вставки максимального струмового захисту фідерних автоматів і пускачів, ремонт та випробування посудин і трубопроводів, що працюють під тиском. Проводить електрозварювальні роботи в стовбурах. Виконує інші роботи під керівництвом електрослюсаря вищої кваліфікації.

Повинен знати: конструкцію, технічні характеристики та принцип роботи обслуговуваних машин, механізмів та іншого обладнання; правила випробування машин і механізмів; основи електротехніки; класифікацію кабелів та електротехнічних матеріалів; правила вимірювання та випробування ізоляції, ємкості та електричного опору кабелів; способи відновлення деталей; допустимі навантаження на працюючі деталі, вузли і механізми; профілактичні заходи щодо запобігання поломок і аварій; технічні умови на ремонт, випробування та здавання обладнання; правила вмикання і вимикання струму високої напруги; комутацію електропідстанцій; розрахунок та вибір проводів і кабелів; порядок монтажу силових електроапаратів; вимоги до монтажу, регулювання, прийняття та випробування монтованого обладнання машин, механізмів, правила і способи проведення цих робіт; будову і правила технічної експлуатації високовольтних електроустановок; технологію виготовлення гумово-тросових стрічок, зчалювання і варіння стиків, властивості гуми і клеїв.

Умови роботи

Різниця між професіями електрослюсаря і звичайного електрика полягає в різних умовах роботи. Електрослюсар підземний змушений працювати в обмеженому просторі, при підвищеній вологості, сильній запиленості та у вибухонебезпечному навколишньому середовищу.

Помилка в діях електрослюсаря може привести до смерті не тільки його самого, а й до групового нещасного випадку. Крім того, на електрослюсаря покладено обов'язки і просто слюсаря. Потрібно вміти швидко відрегулювати конічну передачу, визначити знос підшипників і зубів шестерних передач. Знати машини і механізми, використовувані на ділянці, уміти їх монтувати, демонтувати і проводити регулювання.

Підземний електрослюсар буває двох видів: дільничний електрослюсар і власне підземний електрик.

У процесі роботи на електрослюсаря підземного можуть впливати такі небезпечні і шкідливі фізичні виробничі фактори:

- машини і механізми, що рухаються;

- підвищений рівень шуму і вібрації на робочому місці;

- недостатня освітленість робочої зони;

- роботи на висоті;

- підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

- гірничі породи, що обвалюються;

- підвищена напруга електричного поля;

- прориви пливуна або води;

- гострі краї, задирки на поверхнях заготовок і устаткування.

Ринок праці

Сучасна шахта обладнана безліччю машин і механізмів, контрольно-вимірювальними приладами, пристроями, і вони вимагають систематичного обслуговування, поточного або аварійного ремонту. Тому найрозповсюдженішою шахтарською професією є «Електрослюсар підземний». Зараз на високомеханізованих і автоматизованих шахтах майже 20% численності всіх працюючих складають електрослюсарі. Тому що навіть найретельнішим чином виготовлена машина, що володіє високою надійністю, має потребу в технічному обслуговуванні і ремонті, основний обсяг якого виконують електрослюсарі.

Неухильно збільшується абсолютна чисельність використовуваного устаткування, а виходить, і загальні обсяги ремонтних робіт. Так, у вугільній промисловості вже 70% видобутку забезпечують механізовані комплекси, і всі основні процеси виконують машини. Росте складність машин і апаратури автоматики, що також вимагає ремонту.

Освітня підготовка. Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.

Медичні обмеження

Професія шахтаря складна й одноманітна, вона потребує міцного фізичного здоров'я. Категорично не підходить людям, що бояться закритого простору і мають проблеми з легенями.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей

Оцінка професійної значущості психофізіологічних і психологічних якостей підземного електрослюсаря здійснюється на основі розробки аналітичного графіка професії з урахуванням міри відповідальності функцій і якостей, наслідків їх незадовільної реалізації і кількісного завантаження в процесі трудової діяльності.

Показники професійної значущості психічних і фізіологічних функцій підземного електрослюсаря очисних і підготовчих забоїв:

1. Гострота зору; 2. Окомір; 3. Сприйняття кольору; 4. Гострота слуху;

5. Слухове орієнтування; 6. Диференціація звуків; 7. Диференціація запахів; 8. Складність рухових актів; 9. Швидкість реакції; 10. Точність реакції;

11. Координація рухів; 12. Переключення уваги; 13. Стійкість уваги;

14. Довготривала пам'ять; 15. Короткочасна пам'ять; 16. Мислення;

17. Емоційна стійкість; 18. Загальна витривалість.

Перспективи

Щоб залучити робітників до цієї нелегкої праці, їм пропонують підвищену оплату й різні соціальні пільги, а також ранній вихід на пенсію. Ця робота – для мужніх представників сильної статі.

На сьогодні професію шахтаря складно назвати перспективною. Якщо шахтар має риси лідера і це помітили, може стати керівником бригади, піднятися адміністративними сходами. Шахтарська праця в Україні сьогодні оцінюється досить високо 2500-4500 грн.

Плюси
Висока зарплата, ранній вихід на пенсію, пільги.

Мінуси
Підвищений ризик для життя і здоров'я, необхідність постійно перебувати у некомфортних умовах, важка одноманітна робота.

Споріднені професії

  • Електрослюсар підземний
  • Машиніст підземних установок
  • Гірник очисного забою
  • Оббирач гірничих виробок
  • Прохідник гірничих схилів
  • Гірник з ремонту гірничих виробок
  • Гірничомонтажник підземний
  • Машиніст гірничих  виїмкових машин
  • Машиніст конвеєра
  • Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристрої.



 

Електрозварник ручного зварювання

Характер роботи. Зварювальник – професія відповідальна, майже віртуозна, від якості роботи залежить багато чого: довговічність та стійкість будівельних конструкцій, робота і термін служби різної техніки. Зварювальні роботи застосовуються в багатьох галузях промисловості. Зварювальники працюють на будмайданчиках, створюючи конструк- ції та системи різних комунікацій, в промисловості, де застосовують свій досвід і навички, в машинобудуванні, суднобудуванні і в інших областях, таких як енергетика, нафтопереробна промисловість, сільське господарство. Важко назвати такий сегмент виробництва, де б не застосовулася праця зварника.

Зварник, як професія, підрозділяється на декілька спеціалізацій: зварник ручного дугового зварювання, газозварник, оператор автоматичних зварювальних апаратів. Робітники всіх цих спеціальностей займаються однією справою – з’єднанням металевих конструкцій, складних апаратів, деталей, вузлів методом сплавлення металів. Від майстерності зварників залежить якість зварювальних швів. Будь-які помилки, недбалість, що припускаються в роботі, можуть привести до катастрофічних наслідків. Страшно подумати, до чого могла б привести неякісна робота по зварюванню нафто– чи газопроводів. Зварник-професіонал повинен знати електротехніку, технологію плавлення металів, властивості газів, що застосовуються для антиокислення, методи і принципи дії використовуваних агрегатів та обладнання. Велике значення має дотримання техніки безпеки та виробничої санітарії.

Умови роботи. Газозварник працює як в приміщенні, так і на відкритому повітрі. Можливе виконання робіт на висоті і в дуже незручних та небезпечних позах. Велике навантаження на опорно-руховий і зоровий апарат. Для захисту від теплових і світлових випромінювань використовує спецодяг і маску (щиток), що має захисні світлофільтри. Режим роботи в основному двозмінний. Темп роботи вільний.

Ринок праці. Електрозварника чекають на виробництві (машинобудівна, нафтопереробна промисловість, суднобудування), в авторемонтних майстернях, будівельних компаніях, сільському господарстві, організаціях із забезпечення та ремонту засобів комунікації.

Освітня підготовка. Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.

Медичні обмеження:

– органічні захворювання і виражені функціональні порушення

центральної нервової системи;

– психічні захворювання, наприклад, епілепсія;

– захворювання серцево-судинної, ендокринної систем;

– виражені захворювання верхніх дихальних шляхів;

– хронічні захворювання печінки і часто рецидивуючі захворювання

жовчовивідних шляхів;

– виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки;

– захворювання органів слуху;

– хронічні захворювання шкіри;

– алергічні захворювання.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей.

Робітник повинен бути зібраним, акуратним в роботі, відповідальним, наполегливим, мати силу волі. Головними психологічними показниками повинні бути врівноваженість, уміння зосереджуватися, мати добру зорово- моторну координацію, світлочутливість, витривалість.

Перспективи. Відточування професіоналізму (підвищення кваліфіка- ційного розряду, освоєння нових спеціальностей в рамках професії). Можливість претендувати на посаду бригадира, техніка, менеджера.

Споріднені професії. Електрозварник-урізувальник, газорізальник горновий, гальванік, сталевар, коваль, слюсар-монтажник, клепальник.




 

Контролер зварювальних робіт

Контролер зварювальних робіт – робітник, фахівець зварювального виробництва, який контролює якість зварних з’єднань. Професія відповідальна, від якості роботи якої залежить довго- тривалість і стійкість зварювальних конструкцій.

Контролер зварювальних робіт повинен знати:

– основні вимоги підготовки до зварювання

виробів та вузлів;

– основи технологічних процесів зварювання;

– вимоги до зварних матеріалів;

– прилади для виявлення дефектів і правила їх регулювання в процесі

роботи;

– допуски під час зварювання виробів та вузлів, які контролює;

– умови позначення зварних швів на кресленнях

Повинен уміти:

– контролювати якість та приймати зварні з’єднання виробів, вузлів та

конструкцій з низьковуглецевих сталей;

– перевіряти геометрію краю шаблоном;

– контролювати відповідність зварних матеріалів технічним умовам.

Умови роботи. Праця контролера зварювальних робіт належить до класу перетворюючих професій ручної праці і здійснюється переважно на відкритому повітрі в умовах перепадів температури і вологості.

Ринок праці. Контролери зварювальних робіт можуть працювати на підприємствах машинобудівної, паливної, газової промисловості і на будівництві.

Освітня підготовка. Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.

Медичні обмеження. Захворювання, що затруднюють рух, захворювання нервової системи, знижений зір і слух.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей. Для людини, яка вибирає професію контролера зварювальних робіт, важлива фізична витривалість, самостійність, скрупульозність в роботі, акуратність, спостережливість, терплячість, посидючість, відповідальність.

Споріднені професії: електрогазозварник, збиральник металевих конструкцій, коваль ручного кування, електрогазозварник ручного дугового зварювання.


 


 

Штукатур

Штукатур –– це професія в галузі будівництва.

Штукатур виконує дуже різноманітний комплекс робіт, що має своєю
кінцевою метою покриття оздоблювальним шаром різних конструкцій, будівель та споруд з метою вирівнювання поверхонь та надання їм певної форми та фактури.

Характер роботи

Штукатур займається оздобленням різноманітних поверхонь, конструкцій, будівель, стін, декоративним оштукатурюванням поверхонь (монолітна штукатурка)

та монтажу конструкцій та лицюванням  стін за допомогою гіпсокартоних листів («суха штукатурка»). Він володіє прийомами роботи звичайної, спеціальної  і декоративної штукатурки. Штукатур працює в будівельних організаціях, ремонтно-будівельних та житлово-комунальних управліннях.

Умови роботи

Робоче місце  штукатура може бути як у приміщенні, так і на свіжому повітрі. Він не має постійного робочого місця, тому що  робота, яку виконує фахівець, різноманітна та цікава.  В залежності від поставленої мети це може бути звичайна та декоративна штукатурка фасадів та приміщень, облицювання різних поверхонь гіпсокартоними листами.

В зимовий час робота ведеться тільки у закритих та теплих приміщеннях. Штукатур може працювати на висоті, на лесах.

Ринок праці

Отримавши професію штукатура ви завжди будете користуватися попитом на ринку праці, тому що будівельні спеціальності на сьогодні є першочерговими та високооплачуваними. Професійний працівник потрібен завжди та всюди. Він може       працювати як на державному підприємстві (житлово-комунальні,  житлово-експлуатаційні контори (ЖЕК), управління капітального будівництва), так і в приватному.

 Освітня підготовка

Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.

Медичні обмеження

Робота протипоказана людям із захворюваннями:

  • органів дихання (хронічний бронхіт, хронічна пневмонія та ін.);
  • серцево-судинної системи (гіпертонія, серцева недостатність та ін.);
  • органів травлення (хронічні захворювання печінки та ін)
  • нервової системи (нав'язливі стани, непритомність та ін.);
  • шкіри (дерміти, екзема та ін.)

Професія протипоказана особам, які страждають на хвороби опорно-рухового апарату (хронічний радикуліт, розширення вен, плоскостопість), які мають порушення у вестибулярному апараті, схильність до простудних і алергічних захворювань.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей 

Для успішної діяльності необхідні такі психофізіологічні якості: хороший естетичний смак, окомір, координація руху рук, творча уява, уважність і акуратність в роботі, здатність працювати на висоті.

Штукатуру необхідні фізична витривалість, рухливість тіла і рук, їх координація, відчуття рівноваги, хороший зір (гострота, цветоразличение)

Розвинена суглобово-м'язова і тактильна чутливість, хороший лінійний окомір, наочно-оглядове мислення і пам'ять. Він повинен бути акуратним, мати художній смак.
         

Споріднені професії

  • муляр;
  • маляр;
  • викладач (майстер) в навчальному закладі;
  • лицювальник плиточник;
  • монтажник гіпсокартоних споруд;
  • інженер-будівельник.

Історія професії

Професія штукатура, як майже всі будівельні професії, є досить давньою. Археологічні дослідження одного з семи чудес світу — Єгипетських пірамід — виявили, що їх внутрішні стіни та стелі були оздоблені декоративною штукатуркою і мали унікальний багатокольоровий розпис. Вже 5 тисяч років тому у будівництві широко застосовувалась гіпсова штукатурка. Саме слово "штукатурка", яке дало назву професії, походить від італійського "stuccaturra",  тобто оздоблення, опорядження. І справді, серед оздоблювальних робіт на будівництві штукатурні займають чи не найважливіше місце. .Згадки про штукатура, як про професію, яка відокремилася від решти будівельників і від художників, відносяться до середини XIX століття.

Найчастіше в штукатури йшли зубожілі селяни і їхні сини. Вони подавалися в місто з метою заробити на шматок хліба для себе і своєї сім'ї. Заробітки були тимчасові, тобто після закінчення будівництва та оформлення будь-якого об'єкта, їм доводилося знову пускатися на пошуки роботи. Але вже тоді їх знання та навички були досить затребувані. Перші приклади використання глиняної штукатурки-обмазки зустрічаються в приміщеннях напівземляночного типу, характерних для степових районів древньої Русі. Для більшої охайності і краси поверхні глиняної штукатурки покривали різноманітними барвистими візерунками. У якості речовин-барвників використовували сажу, червону глину, крейду й інші найпростіші "земляні” фарби, а зв’язувальними речовинами для них служили жир, кістковий мозок, рослинна олія і пізніше вапно.

 На території нашої країни у професійно-технічних училищах таких спеціалістів почали готувати з 1932 року.


 


 

Лицювальник–плиточник

Лицювальник-плиточник – одна з найцікавіших будівельних професій, специфіка якої полягає в тому, що лицювальник має справу в основному з внутрішніми поверхнями будинків.

Коротка історія професії

Лицювальник-плиточник – одна з найцікавіших будівельних професій. Історія  цього мистецтва зародилась у найдавніші часи й нерозривно пов’язана з розвитком людського суспільства.

Зразки праці плиточників давніх часів дійшли й до наших днів. Найбільша піраміда Єгипту - піраміда Хеопса, що була збудована близько 2600 років до нашої ери. За літописом, піраміду увінчала висічена з червоного граніту верхівка, яка не збереглася, її приміщення було оброблено глазурованими плитками з орнаментальним візерунком, підлогу викладено алебастровими плитами. Дотепер, лише частково, збереглися лицювальні плитки з білого вапняку. Можна уявити, наскільки високою була майстерність давньоєгипетських плиточників, якщо їхня робота після трьох з половиною тисячоріч продовжує захоплювати своєю досконалістю.

Архітектурні пам'ятники античної Греції і Рима, держав Сходу блищать чудовою обробкою, створеною ремесниками-плиточниками. Сучасні майстри цієї справи підтримують і розвивають давні традиції своєї професії, про що свідчить чудова обробка станцій метрополітену, великих спортивних центрів, театрів і т.д.

Характер роботи

Професія лицювальника-плиточника відноситься до комплексу професій оздоблювальних робіт, що виконуються з метою підвищення довговічності будинків, архітектурних та інженерних споруд, надання їм естетичного вигляду. У процесі роботи лицювальник-плиточник застосовує різні механізми та інструменти: мозаїчно-шліфувальні машини, розчиномішалки, трамбівки, катки, скребки, кельми, шпателі, рівні тощо.

Виконує роботи середньої складності під час облицьовування керамічними, скляними, азбестовими та іншими плитками.

 Для успішної професійної діяльності лицювальник-плиточник повинен знати:

- види та основні властивості матеріалів, які застосовуються;

- склад розчинів, мастик, способи та технології їх приготування та застосування;

- способи розбивки, провішування, промаячування горизонтальної,

- вертикальної і криволінійної поверхонь;

- норми і правила проведення та приймання оздоблювальних робіт.

Для оволодіння професію лицювальника-плиточника необхідно мати знання таких загальноосвітніх предметів, як: фізика, хімія, креслення.

 Крім знань він повинен уміти:

- вести штукатурні роботи;

- робити покриття та лицювання стін прямими і фасонними плитками;

- визначити види та причини браку і усувати його;

- робити ремонт та заміну плиток;

- виконувати оздоблювальні роботи згідно з запланованим малюнком.

Важливими є природні здібності до творчості: добрий окомір, чітка координація і точність рухів, яскраве уявлення, образне мислення, наочно-образна і зорова пам'ять, концентрація і розподіл уваги.

Умови роботи

Лицювальник-плиточник оздоблює стіни та підлоги природними й синтетичними кахлями, виконує мозаїчні роботи. Прогресивні технології та новітні матеріали стають основою підготовки та формування вмінь молодих спеціалістів, які працюють на будівельних майданчиках нашої України. Будівельник – це покликання, нескінченна творчість і пошук, а плоди його праці переживуть століття.

 Якщо ви людина творча і усвідомлюєте, що ваша праця  необхідна людям – вчиться на лицювальника-плиточника. Лицювальник – плиточник повинен об’єднувати в собі дві протилежні якості з одного боку, високе почуття відповідальності, дисциплінованість, з іншого - творче новаторство, сміливий політ фантазії та розкутість думок.

Ринок праці. Лицювальник-плиточник може працювати у комерційних та приватних структурах, де заробітна плата визначається контрактом і становить комерційну таємницю.

Взагалі професія лицювальника-плиточника добре оплачується і набуває престижності. Будівельні організації України, домобудівні комбінати, ремонтні та експлуатаційні управління міст і сіл відчувають постійну потребу в фахівцях цієї професії. Доволі часто можна побачити об’яви із запрошенням кваліфікованих лицювальників-плиточників на роботу у країнах СНД та за кордоном. Тому вірогідність працевлаштування лицювальника- плиточника після навчання є високою. Ризик безробіття – мінімальний.

Освітня підготовка. Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.

Медичні обмеження. Чинники, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

– поганий зір;

– неакуратність;

– захворювання верхніх дихальних шляхів (астма, алергія й ін.);

– неуважність;

– низький рівень розвитку концентрації і стійкості уваги;

– відсутність творчих здібностей;

– низький рівень розвитку тонкої моторної координації.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей. Лицювальнику притаманні якості:

– акуратність;

– організованість;

– чіткість, зібраність;

– оригінальність, спритність;

– почуття гармонії і смаку;

– креативність;

– уважність;

– терплячість;

– витриманість.

Споріднені професії: лицювальник-мозаїчник, паркетник, штукатур- маляр, плиточник-фасадник, каменяр.

 

Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Час

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz